Коли білою вороною бути круто, знає директорка Лищенського ліцею Наталія Сікора
Наталія Сікора очолила Лищенський ліцей Підгайцівської сільської ради два роки тому, за цей час школа, попри війну, розквітла симпатичними куточками релаксу та дозвілля для дітей, вчителі залучені до креативної освітньої діяльності й тішать своїх учнів цікавими уроками та різноманітними активностями.
Днями директорка навчального закладу повернулась з Познані, де брала участь в Магістральній (не) конференції EDCAMP Poznan "Україна+Польща: світле майбутнє освітніми спільнодіями", яку вперше організували за межами України українські освітяни, заручившись підтримкою польських колег.
Вчительське коло «білих ворон», як себе називають проактивні вчителі, зібралося в одному з найбільших вищих навчальних закладів Польщі - університеті імені Адама Міцкевича. За словами пані Наталі, оскільки у Лищенскому ліцеї викладається польська мова, у неї давно визрівала ідея налагодити співпрацю з польською школою, щоб діти могли листуватись, спілкуватись, їздити на спільні заходи, або табори, брати участь в програмах обміну. Така практика дуже позитивно впливає на дітей, мотивацію до вивчення мов, пізнання інших культур та розширює світогляд й перспективи. Тож, коли побачила анонс від EdCamp, одразу подала заявку і потрапила в число учасників, яких з обох країн було близько 700.
Неформатна освітянська конференція вперше пройшла на міжнародному рівні за межами України у двомовному змішаному форматі з ініціативи ГО "ТВОЇ КРОКИ" (м.Луцьк) та за партнерської підтримки Державної служби якості освіти та управління Державної служби якості освіти у Волинській області.
Унікальна програма була поділена на кілька горизонталей для глибшого розкриття теми та 11 вертикалей задля різноманіття поглядів, ідей, досвіду кожної підтеми горизонталі.
50 доповідачів з різних куточків світу - України, Польщі, Нідерландів та США спочатку упродовж хвилини презентували свої теми, аби учасники могли обрати, яку лекцію відвідати, адже в один і той же відбувались різні годинні лекції в окремих аудиторіях з різними спікерами.
Наталія Сікора каже, що те за чим вона їхала в Познань, вона отримала. Адже атмосфера була дуже продуктивна, насичена знайомствами, новими знаннями та досвідом, відкриттям нових методик, які хотілося занотовувати, аби потім втілювати в життя. Тож найближчим часом у Лищенському ліцеї будемо спостерігати нові цікавинки в освітньому процесі та менеджерській роботі адміністрацію закладу.
Польські колеги теж дуже зацікавлені у співпраці з українськими школами, тож основні меседжі українсько-польської (не) конференції:
- ми різні, але потрібно шукати те, що нас може об'єднати;
- шануємо та зберігаємо ідентичність;
- трагедія війни - стала засобом та можливістю інтеграції між Україною та Польщею;
- не можна бути особливим і кращим, бо від народження кожен є винятковим;
- школа не може бути "штучна";
- немає доброго і злого учня, є лише слабкий і сильний і завдання вчителя - допомогти кожному.
Також учасники конференції намагалися обговорити та зрозуміти: яку функцію виконує сучасна школа, яка мета в учня - скласти екзамен, чи розвинути в собі певні вміння та навички, як навчити учнів та педагогів співпрацювати в колективі, як уникати дискомфорту в групах.
«Польські вчителі натхненні новим досвідом в роботі з українськими дітьми-переселенцями, бо вони змінюють атмосферу польських шкіл, змушують подивитись на процес навчання по-новому. Тож співпраця між країнами Європейського Союзу – найближча перспектива, яку потрібно направити у конструктивне річище. Нам є що переймати і є чим ділитися», - підсумувала директорка Лищенського ліцею.
