Пошук

Жителі Підгайцівської громади, які загинули у російсько-українській війні з 2014 року

Герої такі не вмирають, вони будуть вічно живі. 

Героїв завжди пам’ятають на небі й на рідній землі!

 

Іщук Володимир Степанович

14 серпня 1984 р. - 25 серпня 2014 р.

Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народився 14 серпня 1984 року в селі Бубнів Локачинського  району Волинської області.

З 1990 по 2001 рік навчався у Підгайцівській ЗОШ. З 2001 по   2002 роки здобував спеціальність затягувальник взуття ІІ розряду у ПТУ № 12 м. Луцька. З 2002 по 2004 рік проходив військову службу у Збройних силах України. У 2005 році закінчив Вище професійне училище № 6 м. Луцька за спеціальністю підприємець - початківець. Одружений, виховував двох діток  - Станіслава і Анну.

З червня 2014 року був прийнятий на службу в органи УМВС України на посаду рядового міліціонера роти патрульної служби міліції особливого призначення „Світязь” УМВС України у Волинській області. У серпні 2014-го він записався добровольцем у міліцейський спецпідрозділ.

Загинув 25 серпня 2014 року в місті Іловайськ Донецької області під час виконання бойового завдання. 1 вересня 2014 року був похований у селі Підгайці Луцького району.

Указом Президента України від 29 вересня 2014 року №747/2014 нагороджений орденом „За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність і героїзм виявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ.

Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно).

Василюк Олександр Анатолійович

23 листопада 1984 р. – 25 серпня 2014 р.

Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народився у селі Романів Луцького району. Навчався у місцевій загальноосвітній школі. Після якої вступив до Луцького технічного університету, де навчався на двох факультетах: машинобудування та енергозбереження. По закінченню університету, протягом 3 років, служив за контрактом у Збройних військах України. З 2011 року працював електромонтажником у ТзОВ ,,Монтажне підприємство ,,електросервісˮ. З січня 2012 р. - інженер з охорони праці та техніки безпеки у СГТзОВ ,,Романівˮ.

У квітні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України у 51 ОМБ. Був учасником антитерористичної операції у Донецькій області. 25 серпня 2014 року загинув під містом Іловайськ Донецької області смертю героя. Пізніше його було ідентифіковано завдяки ДНК-експертизі та встановлено, що був похований на Дніпропетровщині. 26 лютого 2015 р. був перепохований у рідному селі Романів.

Олександра Василюка, відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка від 17 липня 2015 року № 436/2015 за особисту мужність і високий професіоналізм виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі, відзначено орденом ,,За мужність ІІІ ступеняˮ (посмертно). Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ.

Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно).

Михальчук Віктор Олексійович

09 травня 1982 р.– 26 серпня 2014 р.

Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народився 09 травня 1982 року в селі Піддубці. З 1989 по 1999 рік навчався в Піддубцівській загальноосвітній школі. По закінченні якої вступив до Буковинського фінансово-економічного інституту на факультет - ,,фінанси і кредитˮ за спеціальністю - ,,економістˮ. Там і навчався на військовій кафедрі, де отримав звання лейтенанта.

По закінченні інституту у 2004 році працював в банку, в приватній фірмі ,,Агро–Контрактˮ. Потім - бухгалтером–ревізором на ПП ,,Техно-колорˮ.

Віктор виховував двох дітей. Проживав з дружиною в селі Борохів Ківерцівського району.

З 18 червня 2014 року по серпень 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

26 серпня 2014 року помер від отриманих поранень під містом Іловайськ. 27 жовтня 2014 року був похований на Краснопільському кладовищі м. Дніпропетровськ, як невідомий солдат.

Перезахоронення відбулось в с. Піддубці 05 серпня 2015 року.

Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ.

Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно).

Столярчук Мирослав Станіславович

27 січня 1977 р. - 28 серпня 2014 р.

Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народився 27 січня 1977 року в місті Луцьк.

З 1984 по 1994 рік навчався у Підгайцівській загальноосвітній школі. З 1994 по 1997 роки здобував спеціальність правознавство у Волинському державному університеті ім.Лесі України. Працював заступником директора охоронної фірми.

Одружений, виховував двох діток - Христину та Калину.

З липня 2014 року перебував на посаді міліціонера взводу №1 роти патрульної служби міліції особливого призначення „Світязь” УМВС України в Волинській області. З 13 серпня 2014 року в складі підрозділу перебував у відрядженні на території Донецької області в зоні АТО.

Загинув 28 серпня 2014 року в місті Іловайськ Донецької області під час виконання бойового завдання.

15 березня 2015 року був похований у селі Підгайці.

Нагороджений Орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України від 27 червня №365/2015.

Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ.

Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно).

Сивий Олександр Анатолійович

03 січня 1991 р. – серпень 2014 р.

Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народився 03 січня 1991 року в м. Луцьку.

З 1998 по 2007 роки навчався у Лищенській загальноосвітній школі. З 2007 по 2011 роки здобував спеціальність фельдшер у Луцькому медичному коледжі.

Не одружений.

Працював в охороні Північного ринку в м.Луцьк. Був активним учасником громадського життя села, брав участь у спортивних змаганнях та представляв команду з футболу села Лище.

З серпня 2014 року був прийнятий  добровольцем до батальйону „Світязь”.

Загинув у серпні 2014 року в місті Іловайськ Донецької області під час участі в антитерористичній операції. Довгий час після ,,Іловайського котлаˮ вважався зниклим безвісти. Був похований, як невідомий солдат, і опізнаний за аналізом ДНК-експертизи.

Поховання на батьківщині відбулось 27 грудня 2014 року у селі Боратин.

Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ.

Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно).

Зелінський Василь Аркадійович

26 січня 1983 р. - 29 серпня 2014 р.

Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народився 26 січня 1983 року в місті Луцьку та навчався у загальноосвітній школі № 23. Після закінчення школи служив у Збройних силах України. Надалі, працював на різних підприємствах міста Луцька. З 2004 року постійно проживав у селі Романів Луцького району. Був одружений, виховував двох діток – Юлію та Дмитра.

Василь Аркадійович приймав активну участь у житті територіальної громади Романівської сільської ради, був членом футбольної команди, чому навчав і місцеву молодь.

У червні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України у батальйон розвідки 51 ОМБ. Загинув в «Іловайському котлі» 29 серпня 2014 року та був похований у Запоріжжі, як невідомий солдат. Опізнали Василя за результатами ДНК-експертизи. 30 січня 2015 року тіло Героя доправили на Волинь та поховали на цвинтарі у селі Липини.

Відповідно до Указу Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 за особисту мужність і високий професіоналізм виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ.

Рішенням Волинської обласної ради від 10.09.2020 №31/3 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно).

Писарук Сергій Миколайович

15 квітня 1986 р. – 4 вересня 2014 р.

Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народився 15 квітня 1986 року в селі Піддубці Луцького району у сім’ї службовців.

Навчався у Піддубцівській загальноосвітній школі, потім у ПТУ № 6 м. Луцька. Надалі працював автослюсарем на різних підприємствах.

У 2013 році одружився і проживав у селі Піддубці. 6 грудня 2013 року у Сергія народився син Андрій.

У березні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України у 51 ОМБ. Був учасником антитерористичної операції у Донецькій області. Загинув 4 вересня 2014 року на блок-посту у м. Дніпропетровськ. Його машина потрапила під обстріл, коли в останній день перед відпусткою вирішив відвезти товаришам по службі їжу.

Похований 8 вересня 2014 року в селі Піддубці на сільському кладовищі поряд з Братською могилою героїв Другої світової війни.

Відповідно до Указу Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі відзначено орденом ,,За мужністьˮ ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ.

Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно).

Ковальчук Олександр Васильович

5 червня 1970 р. – 19 липня 2015 р.

Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народився 05 червня 1970 року в м.Луцьк. З 1977 по 1987 навчався у Підгайцівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. З 1987 по 1992 рік навчався у Київському коледжі звязку по спеціальності спеціальності радіозвязок і радіомовлення. В 2002 році закінчив Київський інститут зв’язку України державної академії звязку О.С.Попова за напрямом підготовки ,,телекомунікаціїˮ .В 2003 році закінчив Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій і отримав повну вищу освіту за спеціальністю ,,телекомунікаційні системи та мережіˮ.

Був одружений та мав двох дітей: сина та доньку. Працював у сфері звязку та телекомунікацій.

9 лютого 2015 року був призваний IV хвилею мобілізації курсантом до військової частини №4264.

Життя захисника зупинилося в місті Чугуїв Харківської області. Рішенням сесії Луцької районної ради йому присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ.

Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно).

Тарнавський Олександр Віталійович

14 травня 1973 р. – 07 вересня 2015 р.

Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народився у селі Липини Луцького району. Навчався у Липинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Після закінчення 9 класів вступив до ПТУ № 27 міста Берестечка, там і здобув спеціальність - тракторист. Працював слюсарем по ремонту водопровідних систем в Липинському ВЖКГ, де зарекомендував себе відповідальним працівником та хорошим колегою.

23 липня 2015 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Помер 7 вересня 2015 року під час навчання у військових зборах на Яворівському полігоні Львівської області та був похований на кладовищі села Липини.

Олександру Тарнавському, відповідно до рішення сесії Луцької районної ради, присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ.

Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно).

Сорочук Микола Васильович

23 травня 1997 р. – 25 січня 2020 р.

Фото без опису

 

 

 

 

 

Народився 23 травня 1997 р. в селі Чорниж Маневицького району Волинської області. З 2000 року проживав в селі Лище Луцького району.

З 2003 по 2014 роки навчався в Лищенській загальноосвітній школі. Після її закінчення здобув професію зварювальникау Луцькому ВПУ будівництва та архітектури.

Неодружений.

22 грудня 2015 року підписав перший контракт із ЗСУ. Служив снайпером у 8 ОГБШ, згодом у взводі вогневої підтримки, працював з АГС. Учасник боїв біля Попасної, Новозванівки, Красногорівки, Мар'їнки, Новотроїцького.

В січні 2019 року, після повернення з фронту, влаштувався зварником на "Модерн-Експо" та вступив на заочну форму навчання в Академію рекреаційних технологій і права, на факультет правознавства.

16 грудня 2019 року уклав новий контракт із ЗСУ. Бійцеві 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади обірвала життя куля снайпера 22 січня 2020 року поблизу смт. Талаківка Донецької області.

Похований 25 січня 2020 року на Алеї Слави Луцького міського цвинтаря в селі Гаразджа.

«За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі»УказомПрезидента України від 24 липня 2020 року №290/2020 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно).

Аршулік Віталій Леонідович

9 серпня 1976 р. – 21 березня 2022 р.

Фото без опису

Народився 9 серпня 1976 року в с. Новокотів Луцького району Волинської області. Навчався в Романівській загальноосвітній школі І-ІІІ ст., яку закінчив в 1993 році. Після закінчення школи вступив до Луцького державного технічного університету, де здобув спеціальність інженера-будівельника у 1998 році.

Неодружений.

Після закінчення ВУЗу починав трудову діяльність в АПО «Мрія» с. Романів. Пізніше був призваний до лав української армії. Після служби в армії працював в приватному підприємстві «УКРБУДСЕРВІС» та товаристві з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ПРОМ-ІНВЕСТ».

З 25 лютого 2022 року був призваний Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області. Призначений на посаду рядового гранатометника механізованого батальйону.

Вірний військовій присязі загинув 21 березня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Первомайське Миколаївського району Миколаївської області.

Указом Президента України Державну нагороду - орден “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Корнійчук Микола Володимирович

15 липня 1998 р. – 18 березня 2022 р.

Фото без опису

Народився 15 липня 1998 року в с. Романів Луцького району Волинської області. Навчався в Романівській загальноосвітній школі І-ІІІ ст., яку закінчив в 2016 році. Після закінчення школи вступив до Технічного фахового коледжу Луцького ЛНТУ,  де здобув спеціальність слюсаря-ремонтника.

Після навчання в коледжі працював трактористом в СТзОВ «Романів».

Неодружений. Проживав з мамою та братом в селі Ботин.

З 25 лютого 2022 року був призваний Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області. Призначений на посаду старшого солдата кулеметного взводу механізованого батальйону.

Вірний військовій присязі загинув 18 березня 2022 року в результаті ворожого ракетного обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Миколаїв Миколаївської області.

Кальчук Василь Володимирович

21 березня 1991 р. – 11 березня 2022 р.

Фото без опису

Народився 21 березня 1991 року в с. Новокотів Луцького району Волинської області. Навчався в Затурцівській загальноосвітній школі – інтернаті, яку закінчив в 2005 році. Після закінчення школи вступив до Локачинського училища,  де здобув спеціальність столяра.

Після навчання в училищі працював укладальником підлогових покриттів в приватного підприємця.

Проживав з мамою, сестрою та її сім’єю у селі Новокотів.

З 25 лютого 2022 року був призваний Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області.

Вірний військовій присязі загинув 11 березня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в Київській області.

Вінцюк Ігор Григорович

22 червня 1972 р.н. - 16 травня 2022

Фото без опису

Житель села Липини Підгайцівської громади. Загинув 16 травня 2022 року під час виконання бойового завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в районі населенного пункту Довгеньке Ізюмського району Харківської області.

Приймак Віталій Вікторович

2 березня 1999 р. - 19 травня 2022 р.

Фото без опису

Віталій Приймак народився і виріс в селі Липини, в 2014 році закінчив місцеву школу. Повну загальну середню освіту здобув у 2017 році в ДПТНЗ  «Луцьке вище професійне училище» та отримав  професію «Слюсар з ремонту автомобілів».
У 2019-2020 рр. перебував на строковій військовій службі. Працював на СП ТОВ «Модерн Експо». Не одружений, проживав з сім’єю в селі Липини.

Був призваний до ЗСУ 27 лютого 2022 року.

В ході бойових дій на Донеччині військовослужбовець був важко поранений снайпером. Врятувати бійця медикам не вдалося. Серце Героя перестало битися 19 травня 2022 року.
25 травня Віталій Приймак був похований у рідному селі Липини.

Литвинюк Руслан Анатолійович

18 листопада 1971 р.  - 20 травня 2022 р.

Фото без опису

Литвинюк Руслан Анатолійович народився 18 листопада 1971 року у селі Новокотів. Навчався у Романівській середній школі, пізніше – у Луцькому ПТУ №2, де здобув професію муляра,  далі – 2 роки служби в армії.  Працював будівельником. Разом із дружиною Вікторією виховали двох доньок, мав двох онуків.

У 2014 році був мобілізований і півтора року воював у зоні АТО. 24 лютого 2022, коли розпочалась повномасштабна війна, був розприділений у 14-ту бригаду.

Загинув під час виконання бойового завдання 20 травня 2022 року поблизу Бахмута на Донецькому напрямку. Герой до останнього був вірним присязі та воював заради цілісності України. 

Поховали військовослужбовця у рідному селі – на цвинтарі у селі Новокотів.

Указом Президента України орденом “За мужність” ІІІ ступеня Литвинюк Руслана Анатолійовича нагороджено посмертно.

Гаражджук Петро Васильович

7 листопада 1972 р. – 1 червня 2022 р.

Фото без опису

Народився 7 листопада 1972Житель села Вишнів. Закінчив Піддубцівську ЗОШ, згодом Колківське ВПУ. За професією був трактористом, працював  у колгоспі, складальником на СП ТОВ «Модерн експо», останнє місце роботи – санітар у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня». 

Петро Гаражджук брав участь в АТО.

6 лютого 2022 року стрілець-санітар механізованого відділення механізованого взводу механізованого батальйону солдат Гаражджук Петро Васильович був призваний Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області, зарахований до списків особового складу частини.

Вірний військовій присязі загинув 1 червня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області.

Похований 7 червня 2022 року на місцевому кладовищі села Вишнів. У загиблого лишилися дружина, донька, онучка.

Указом Президента України від 21 липня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджені медаллю «За військову службу Україні».

Слесарук Дмитро Віталійович

03.08.1994 - 02.06.2022

Фото без опису

Народився 3 серпня 1994 року, в селі Діброва Підгайцівської громади. Навчався в четвертій школі м. Ківерці.

З 06.05.2022 року був мобілізований до Збройних сил України, був навідником десантно-штурмового взводу. З 02.06.2022 року вважався зниклим безвісти.
Вірний військовій присязі, у бою за Україну, згідно сповіщення, загинув 02.06.2022, в селі Довгеньке Ізюмського району Харківської області. 

Похований Захисник на міському кладовищі на в'їзді в село Діброва Підгайцівської громади.

Василевський Василь Анатолійович

14.01.76 - 12.06.22

Фото без опису

Народився 14 січня 1976  у с. Чимерин Ківерцівського району. Закінчив школу №17 м. Луцька. Навчався у Волинському інституті економіки та менеджменту. Проживав в селі  Піддубці Луцького району Волинської області.

До війни був тренером місцевої футбольної команди ФК «Піддубці».

 29.03.2022 р. був призваний Луцьким об'єднаним міським  територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області.

Похований у селі Гаразджа Луцького району.

Піддубний Олексій Олександрович

31.03.1998 - 20.06.2022

Фото без опису

Народився у селі Знамирівка Ківерцівського району, Цуманської ТГ. Воїн навчався та проживав у селі Підгайці, закінчив Підгайцівський ліцей у 2015 році. Вірний військовій присязі, загинув, захищаючи Батьківщину в районі населеного пункту Мар'їнка Донецької обл.

Похований захисник у рідному селі на Цуманщині.

Лавренчук Сергій Тарасович

5 січня 1991  - 25 серпня 2022

Фото без опису

Народився  5 січня 1991 року у селі Звірів. Сергій Лавренчук закінчив місцеву школу. Навчався у Педагогічному коледжі м. Луцька, по закінченню якого отримав спеціальність вчителя інформатики та вступив до ВНУ ім. Лесі Українки. У 2016 році воїна мобілізовли для участі в АТО. 

По поверненню з АТО - працював заробітчанином у Польщі. Потому, як розпочалася повномасштабна війна, повернувся до Звірова та з 5 березня 2022 року був призваний на військову службу Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області. Сергія призначили на посаду артилериста розвідувального відділення розвідувального взводу. 

Вірний військовій присязі, старший солдат помер 25 серпня 2022 року в клінічній лікарні ім. Мечникова м. Дніпро від тяжкого кульового поранення в голову, отриманого 13.08.2022 р. біля с. Мар'янка під час захисту Батьківщини.  
Захисник не був одружений.  У нього лишилися батьки, брат та сестра.

Ротмістренко Артем Володимирович

4 травня 1986 - 14 вересня 2022

Фото без опису

Ротмістренко Артем Володимирович народився 4 травня 1986р. у м. Харкові. Закінчив місцеву школу №140. Артем отримав вищу освіту в галузі комп'ютерних наук та інформаційних технологій на базі НТУ " Харківський політехнічний інститут".

Працював програмістом за контрактом. З серпня 2015 року був мобілізований в АТО, де проходив службу до жовтня 2016. Двічі був нагороджений медалями: «За оборону промзони "Авдіївка" та «122 Окремий Аеромобільний Батальйон».

У листопаді 2017 переїхав з сім'єю - мамою та старшим братом у Підгайці. Тут хлопець відвідував місцевий Свято-Михайлівський храм та настоятеля, військового капелана отця Івана, якого обрав собі за духовного наставника.

Зі слів матері, Артем був довгожданою дитиною, адже різниця у віці з старшим братом у них 11 років. У дитинстві займався карате, писав вірші, був добрим, любив фантазувати.

Ротмістренко Артем був мобілізований 21 березня 2022 року Луцьким РТЦК та СП Волинської області.

13 вересня в результаті мінометного обстрілу противника у бою за Батьківщину в районі населеного пункту Білогірка Херсонської області Артем отримав важкі поранення.

14 вересня 2022 р. воїн помер під час евакуації в ході надання медичної допомоги. Як повідомили військові, солдат виявив стійкість та мужність.

Поховали захисника на місцевому кладовищі у Підгайцях.

Захисник не був одружений, у нього лишилася мати та старший брат.

Указом Президента України №310/2023 «Про відзначення державними нагородами України», за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Артема Ротмістренко нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Герасюк Юрій Володимирович
3 травня 1971 - 28 вересня 2022

Фото без опису

Народився у с. Ст. Чорторійськ Маневицького р-ну. У 1988 році закінчив Романівську школу, проживав у селі Верхівка. Проходив строкову службу в армії на посаді радіотелеграфіста. З травня 2019 працював водієм у Підгайцівській сільській раді. У 2015-2016 рр. - учасник АТО. У 2022 - призваний Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області на посаду  стрілець-санітар мотопіхотного взводу - солдат. Юрій Герасюк виконував бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, отримав важкі поранення. 28 вересня 2022 року у Селидівській центральній міській лікарні м. Селидове Донецької області від отриманих поранень загинув. 

Похований на кладовищі у селі Верхівка Луцького району.

Демчинський Павло Віталійович

27 червня 1983 - 18 грудня 2022

Фото без опису

Демчинський Павло Віталійович народився 27 червня 1983 року у м. Луцьку. У 2000 році закінчив Піддубцівську школу. Проходив строкову службу у ЗСУ. По завершенню служби навчався у Волинському державному училищі культури і мистецтв імені І.Ф.Стравінського. Працював як самозайнята особа у сфері будівництва.

Проживав з родиною у селі Вишнів. У загиблого залишилось двоє дітей - донька й син.

Павло був активним прихожанином Церкви Апостолів Петра і Павла с. Піддубці, де його батько - регент церковного хору.

Найближчі друзі характеризують Павла як людину, на яку завжди можна було покластися - і в день і вночі, як вірного друга. 

Від початку повномасштабного вторгнення ворога - 26 лютого 2022 воїн  був мобілізований Луцьким РТЦК та СП.  

Стрілець-санітар механізованої роти, старший солдат був вірний військовій присязі. Загинув герой 18 грудня 2022 в результаті важких поранень, отриманих внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, при здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України поблизу східної околиці міста Бахмут Донецької області.

Матвієнко Микола Анатолійович
28.11.1992 - 16.01.2023

Фото без опису

Народився у м. Луцьку. Проживав у селі Гаразджа, навчався у місцевій гімназії до 9 класу, згодом закінчив Піддубцівський ліцей у 2010 році.

Закінчив Волинську духовну семінарію та у 2015 році отримав чин диякона. Співав при церковному хорі, мав гарний голос.

З дружиною та сином проживав у селі Струмівка, згодом у м. Луцьку.

Працював майстром на автоматизованій лінії заводу електроніки Кромберг і Шуберт Україна.

Був призваний на військову службу відповідно до указу президента України " Про загальну мобілізацію" Луцьким ОТЦК та СП Волинської області у листопаді 2022 року.

Захищаючи батьківщину загинув 16 січня 2023 року в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області.

31 січня тіло загиблого евакуювали з поля бою. Поховали захисника на кладовищі у селі Гаразджа.

У нього лишилися дружина, син, батьки, брат та сестра.

Матрунчик Володимир Володимирович

11.05.1982 - 10.03. 2023

Фото без опису

Народився 11 травня 1982 року у селі Тельчі Маневицького району Волинської області. Повну середню освіту здобув у місті  Кузнецовськ Рівненської області. Повну вищу освіту здобув у Луцькому національному технічному університеті за спеціальністю «Автомобілебудування та будівництво і цивільна інженерія».

Працював проєктантом, керівником проєктного відділу організацій та підприємств у Луцьку та Києві.

Навесні 2022, перебуваючи на Київщині, прийняв рішення іти до війська добровольцем.

Стрілець стрілецького відділення стрілецької роти Матрунчик Володимир Володимирович загинув 10 березня 2023 р. неподалік північної околиці населеного пункту Дорожнянка Запорізької області.

Поховали захисника на міському кладовищі у селі Гаразджа.

Військовий не був одруженим, у нього залишились сестра та батьки.

Таренда Андрій Володимирович

06.12.1993 - 20.10.2022

Фото без опису

Народився 6 грудня 1993 року у селі Лище Луцького району, закінчив місцеву школу.

Навчався у Луцькому кооперативному фаховому коледжі за спеціальністю "Ресторанне обслуговування".  У 2015 році вступив до професійно-технічного училища №27 м. Берестечка на спеціальність "Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва."

Працював на заводі "KROMBERG & SCHUBERT" протягом 5 років.

З 26 лютого 2022 року був призваний Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області. Призначений на посаду сапер інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу механізованого батальйону.

Вірний військовій присязі загинув 20 жовтня 2022 року в районі населеного пункту Куп’янськ Харківської області. Військовий не був одруженим, у нього залишилась сестра та мати.

Поховали захисника у селі Лище.

Новак Анатолій Васильович

8.10.1997 - 15.04.2023

Фото без опису

Народився 8 жовтня 1997 року в с. Звірів Волинської обл., Луцького району.

З першого по дев'ятий клас навчався у Звірівській гімназії. Згодом закінчив коледж технологій, бізнесу і права СНУ ім.  Лесі Українки та отримав кваліфікацію юриста.

Вищу освіту здобув у Національному університеті водного господарства та природокористування.

Працював в "ТОВ Захід Енерджі" оператором заправних станцій та старшим касиром у будівельно-господарському гіпермаркеті "Епіцентр".

У 2023 році був зарахований до особового складу частини А 1008 бойовим медиком, солдатом механізованого батальйону.

15 квітня 2023 р., вірний військовій присязі, загинув в результаті ворожого обстрілу, під час виконання бойового завдання, щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Лиман Перший, Куп'янського району, Харківської області.

Поховали захисника у селі Звірів. У Анатолія залишились батьки та сестра.

Полеглого Героя Новака Анатолія Васильовича указом Президента України від 28 вересня 2023 р. № 601 нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Ксьондз Владислав Петрович

21.03.1999 - 27.06.2023

Фото без опису

Народився та проживав в селі Підгайці Луцького Району. Закінчив Підгайцівській ліцей, навчався у Технічному фаховому коледжі ЛНТУ.

25.01.2023 року був призваний Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області. 
Під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області солдат отримав тяжкі поранення, у зв"язку із чим загинув 27.06.2023 року в нейрохірургічному відділенні Запорізької обласної клінічної лікарні.

Похований на кладовищі села Підгайці.

У загиблого залишилися батьки та брат.

Мигдаль Роман Володимирович

20.09.1980 - 21.07.2023

Фото без опису

Житель села Підгайці. Від 2014 року активно підтримував військо, бувши волонтером.

З початком повномасштабного вторгнення Роман Мигдаль вступив до місцевої територіальної оборони, а згодом в лавах ЗСУ як командир розвідувального відділення розвідувального взводу воював на передових позиціях.

За життя Герой отримав почесну відзнаку президента України - орден «За мужність» III ступеня, Указ президента України № 350/2023 від 24 червня 2023 року.

Від липня 2023 р. Романа вважали зниклим безвісти. Згодом, підтвердили, що Захисник загинув 21 липня 2023 р. під час виконання бойового завдання.

Похований на кладовищі села Підгайці.

Рандюк Андрій Віталійович

08.08.1990 - 21.07.2023

Фото без опису

Житель села Підгайці 08.08.1990 р. народження.

Військовослужбовець проходив строкову службу в армії, брав участь в АТО, а в січні 2023 р. став до лав ЗСУ боронити Україну і всіх нас від безжального ворога.

Рандюк Андрій Віталійович вважався зниклим безвісти від липня 2023.

Згодом, було підтверджено, що механік-водій 2 розвідувального взводу, механізованого батальйону, молодший сержант загинув 21.07.2023 року під час мінометного обстрілу зосередження розвідувальної групи в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області.

Похований на кладовищі села Підгайці.

Сидляр Володимир Іванович

21.08.1980 р.н. -28.06.2023

Фото без опису

Житель села Пальче Підгайцівської громади, уродженець села Журавичі, 1980 року народження, Володимир Сидляр загинув 28 червня 2023 року в зоні бойових дій на Запорізькому напрямку, поблизу населеного пункту Червона Криниця від проникаючого осколкового поранення у тулуб.

Поховали захисника на кладовищі села Пальче.

У мужнього воїна залишилися мати, дружина, троє дітей.

Герой нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Кулаков Віталій Степанович

25.06.1980 - 28.05.2023

Фото без опису

Народився 25 червня 1980  року у селі Романів,. Закінчив романівську школу. 
Працював слюсарем у АПО «Мрія» с. Романів та як самозайнята особа.  

З 06.11.2022 року прийнятий на військову службу Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області. 

Солдат Віталій Кулаков був призначений на посаду стрілець-помічник гранатометника 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу аеромобільного батальйону. 

Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов"язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 28 травня 2023 року під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області. 

Поховали захисника на кладовищі села Романів.

У загиблого лишились мати, дружина та донька.

Герой нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Федорець Ярослав Володимирович

13.05.98 - 22.07.23

Фото без опису

 

Народився 13 травня 1998 року уселі Воротнів, Луцького району. У 2014 році закінчив школу села Гаразджа. Навчався у Луцькому ВПУ №2. Проживав в селі Гаразджа з 2006 року.  Працював як самозайнята особа.    

З 25.03.2023 року прийнятий на військову службу у ЗСУ. Солдат був призначений на посаду стрільця. 

Відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинува 22 липня 2023 року поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

Поховали захисника на сільському кладовищі села Гаразджа.

Героя з Підгайцівської громади Федорця Ярослава нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня посмертно.

Марчук Дмитро Миколайович
11.11.1997 - 24.08.2023

Фото без опису

Народився і проживав у селі Струмівка Підгайцівської ТГ. Закінчив Луцьку гімназію №17. Навчався у ДПТНЗ «Луцьке ВПУ» на слюсара. Проходив строкову службу в армії.

13 квітня 2022 року пизваний на військову службу Луцьким РТЦК та СП Волинської області.

Командир зенітно-ракетного взводу десантно-штурмового батальйону солдат Марчук Дмитро Героїчно загинув у День Незалежності Батьківщини 24 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка  Донецької області.

Боєць був вірний військовій присязі та віддав своє молоде життя у бою за Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, приймаючи безпосередню участь у  обороні України, захисті безпеки населення та інтересів держави через військову агресію російського окупанта.

Поховаваний захисник на сільськомсу кладовищі села Струмівка.

У воїна залишилися батьки та сестра.

Герой нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

Мороз Олександр Сергійович

21.08.2000 - 09.09.2023

Фото без опису

Житель села Звірів Підгайцівської громади. Навчався в гімназії с. Звірів. 2018 р. закінчив Луцьке ВПУ за спеціалізацією токар. Був призваний на військову службу у березні 2022 року. 

Стрілець стрілецької роти, солдат Олександр Сергійович Мороз, загинув 9 вересня 2023 р. під час вогневого ураження позицій в н.п. П'ятихатки Василівського району Запорізької області.

Похований на кладовищі села Звірів Підгайцівської громади.

У воїна лишилися мати, дружина, син.

Несторук Андрій Валерійович

17.06.93 - 07.10.23

Фото без опису

Андрій Несторук народився і проживав у селі Липини Підгайцівської ТГ. Закінчив Липинський ліцей. Навчався у “Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій” за спеціальністю кваліфікований робітник з ремонту побутової техніки. 

17 травня 2023 року призваний на військову службу Луцьким РТЦК та СП Волинської області.

Старший стрілець десантно-штурмового батальйону Андрій Несторук загинув у бою внаслідок  артилерійського обстрілу ворога 7 жовтня 2023 р. поблизу Макіївки Сватівського р-ну Луганської області.

Боєць був вірний Військовій присязі, виявив стійкість та мужність, відважно виконував військовий обов'язок.

Похований захисник на кладовищі села Липини.

У воїна залишилися батьки, брат.

Андрія Несторука нагороджено медаллю «Знак доблесті» посмертно.

Кошелюк Анатолій Михайлович

12.11.1977 - 25.10.2023

Фото без опису

Житель села Верхівка Підгайцівської громади. Народився 12.11.1977 у с.Погулянка Любешівського району. В 1994 р.закінчив Погулянківську ЗОШ І-ІІст. Пройшов військову службу у аеромобільних військах України. Одружений, батько 3 синів 2004, 2006, 2008 р. н. Працював охоронником. Мобілізований 23.03.2023. Позивний "Чуб"

Життя командира мінометного взводу, старшого сержанта обірвалося у віці 46 років 25 жовтня 2023 року в районі населеного пункту Першотравневе в результаті ворожого обстрілу, під час виконання бойового завдання.

Похований захисник у селі Верхівка Луцького району.

Костюк  Віталій Анатолійович

1994 - 24.10.23

Фото без опису

Житель села Воротнів, уродженець села Свищів, Рівненської області, 1994 р.н., старший солдат, сапер інженерно-саперного відділення, загинув 24 жовтня 2023 року внаслідок мінно-вибухової травми, виконуючи бойове завдання щодо захисту Батьківщини у Святівському районі Луганської області.

Похований військовослужбовець у с. Свищів Ярославицької громади Рівненської області.

Цисельській Роман Олегович

11.09.1982 - 30.10.2023

Фото без опису

Військовослужбовець із села Струмівка Підгайцівської громади. Загинув 30-го жовтня під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Роботине Запорізької обл. від несумісних з життям поранень.

Похований на кладовищі села Струмівка Підгайцівської громади.

 

Струцюка Василь Олександрович

14.01.1986 - 20.11.2023

Фото без опису

Житель села Підгайці.

Життя командира відділення снайперів взводу снайперів обірвалося 21 листопада 2023 р.

Герой мужньо боронив Батьківщину та всіх нас від підступного та безжального ворога від грудня 2022 року.

Свінцицький Олександр Васильович

17.09.1973 - 28.11.2023

Фото без опису

Олександр Васильович народився і виріс у селі Хорлупи, навчався у місцевій школі та працював тут у колгоспі.

Старший солдат, старший стрілець - оператор стрілецького взводу боронив Батьківщину на Запорізькому напрямку.

28 листопада, у віці 50 років зупинився життєвий шлях Героя, який не злякався навали безжального ворога та став до лав ЗСУ, щоб боронити Україну і всіх нас.

Поховали Героя на місцевому кладовищі села Хорлупи.

В нього залишилися дружина та брат.

Бардась Сергій Вікторович

13.11.1973 - 11.12.2023

Фото без опису

Життя Героя - піхотинця обірвалося 11 грудня 2023 внаслідок вогневого ураження ворожим дроном позицій в районі н.п. Роботине Запорізького напрямку.

Без доброго, надійного плеча лишилися батьки, три доньки, сестра та брат загиблого.

Героя поховали на місцевому кладовищі села Лище.

Лець Андрій Олександрович

20.07.1886 - 18.01.24

Фото без опису

Народився Андрій Лець 20 липня 1986 року в Ківерцях. Навчався у міській школі №4. 19 жовтня 2023 року був мобілізований до Збройних сил України. Загинув 18 січня 2024 року, виконуючи бойове розпорядження командира військового підрозділу. Похований на Алеї Слави міського кладовищя у Ківерцях.

 

Жданюк Вячеслав Петрович

06.10.1980 - 19.01.2024

Фото без опису

Проживав, навчався та працював у селі Лище Підгайцівської громади. Стрілець-помічник гранатометника аеромобільного батальйону загинув під час виконання бойового завдання, щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області.

Похований на кладовищі села Лище.

Оверчук Юрій Петрович

03.05.1978 - 21.02.2024

Фото без опису

Проживав у селі Хорлупи Підгайцівської громади. Молодший сержант, командир механізованого відділення - командир машини 1978 року народження, вірний військовій присязі загинув 21 лютого в результаті поранення у стрілецькому бою з противником поблизу села Терни Лиманського району, захищаючи Батьківщину.

Похований у секторі військових поховань на міському кладовищі села Гаразджа

Литвинчук Сергій Олексійович

09.12.1979 -23.02.2024

Фото без опису

Воїн Литвинчук Сергій Олексійович з села Звірів Підгайцівської громади. 

Стрілець-оператор стрілецької роти був призваний до ЗСУ у травні 2023 року.

Життя Героя обірвалося при виконанні бойового завдання під час мінометного обстрілу 23 лютого 2024 року поблизу н.п. Невське Луганської обл.

Похований на місцевому кладовищі села Звірів.

Пархомчук Олександр Васильович

29.09.1998 - 21.03.2024

Фото без опису

Житель села Веснянка Підгайцівської громади. 

Життя військовослужбовця обірвалося 21 березня 2024 в результаті авіаудару ворога по позиціях підрозділу, в якому виконував свій військовий обов'язок захисник.

Старший солдат, водій гранатометного взводу роти мотопіхотного батальйону мужньо боронив Батьківщину від березня 2022 р.

Поховали Героя на "Алеї слави" кладовища м. Ківерці. Без надійної опори залишилися батьки, бабуся, брат, молода дружина Героя.

 

 

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних