Герої такі не вмирають, вони будуть вічно живі.
Героїв завжди пам’ятають на небі й на рідній землі!
|
Іщук Володимир Степанович 14 серпня 1984 р. - 25 серпня 2014 р.
Народився 14 серпня 1984 року в селі Бубнів Локачинського району Волинської області. З 1990 по 2001 рік навчався у Підгайцівській ЗОШ. З 2001 по 2002 роки здобував спеціальність затягувальник взуття ІІ розряду у ПТУ № 12 м. Луцька. З 2002 по 2004 рік проходив військову службу у Збройних силах України. У 2005 році закінчив Вище професійне училище № 6 м. Луцька за спеціальністю підприємець - початківець. Одружений, виховував двох діток - Станіслава і Анну. З червня 2014 року був прийнятий на службу в органи УМВС України на посаду рядового міліціонера роти патрульної служби міліції особливого призначення „Світязь” УМВС України у Волинській області. У серпні 2014-го він записався добровольцем у міліцейський спецпідрозділ. Загинув 25 серпня 2014 року в місті Іловайськ Донецької області під час виконання бойового завдання. 1 вересня 2014 року був похований у селі Підгайці Луцького району. Указом Президента України від 29 вересня 2014 року №747/2014 нагороджений орденом „За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність і героїзм виявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ. Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно). |
|
Василюк Олександр Анатолійович 23 листопада 1984 р. – 25 серпня 2014 р.
Народився у селі Романів Луцького району. Навчався у місцевій загальноосвітній школі. Після якої вступив до Луцького технічного університету, де навчався на двох факультетах: машинобудування та енергозбереження. По закінченню університету, протягом 3 років, служив за контрактом у Збройних військах України. З 2011 року працював електромонтажником у ТзОВ ,,Монтажне підприємство ,,електросервісˮ. З січня 2012 р. - інженер з охорони праці та техніки безпеки у СГТзОВ ,,Романівˮ. У квітні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України у 51 ОМБ. Був учасником антитерористичної операції у Донецькій області. 25 серпня 2014 року загинув під містом Іловайськ Донецької області смертю героя. Пізніше його було ідентифіковано завдяки ДНК-експертизі та встановлено, що був похований на Дніпропетровщині. 26 лютого 2015 р. був перепохований у рідному селі Романів. Олександра Василюка, відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка від 17 липня 2015 року № 436/2015 за особисту мужність і високий професіоналізм виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі, відзначено орденом ,,За мужність ІІІ ступеняˮ (посмертно). Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ. Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно). |
|
Михальчук Віктор Олексійович 09 травня 1982 р.– 26 серпня 2014 р.
Народився 09 травня 1982 року в селі Піддубці. З 1989 по 1999 рік навчався в Піддубцівській загальноосвітній школі. По закінченні якої вступив до Буковинського фінансово-економічного інституту на факультет - ,,фінанси і кредитˮ за спеціальністю - ,,економістˮ. Там і навчався на військовій кафедрі, де отримав звання лейтенанта. По закінченні інституту у 2004 році працював в банку, в приватній фірмі ,,Агро–Контрактˮ. Потім - бухгалтером–ревізором на ПП ,,Техно-колорˮ. Віктор виховував двох дітей. Проживав з дружиною в селі Борохів Ківерцівського району. З 18 червня 2014 року по серпень 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. 26 серпня 2014 року помер від отриманих поранень під містом Іловайськ. 27 жовтня 2014 року був похований на Краснопільському кладовищі м. Дніпропетровськ, як невідомий солдат. Перезахоронення відбулось в с. Піддубці 05 серпня 2015 року. Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ. Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно). |
|
Столярчук Мирослав Станіславович 27 січня 1977 р. - 28 серпня 2014 р.
Народився 27 січня 1977 року в місті Луцьк. З 1984 по 1994 рік навчався у Підгайцівській загальноосвітній школі. З 1994 по 1997 роки здобував спеціальність правознавство у Волинському державному університеті ім.Лесі України. Працював заступником директора охоронної фірми. Одружений, виховував двох діток - Христину та Калину. З липня 2014 року перебував на посаді міліціонера взводу №1 роти патрульної служби міліції особливого призначення „Світязь” УМВС України в Волинській області. З 13 серпня 2014 року в складі підрозділу перебував у відрядженні на території Донецької області в зоні АТО. Загинув 28 серпня 2014 року в місті Іловайськ Донецької області під час виконання бойового завдання. 15 березня 2015 року був похований у селі Підгайці. Нагороджений Орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України від 27 червня №365/2015. Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ. Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно). |
|
Сивий Олександр Анатолійович 03 січня 1991 р. – серпень 2014 р.
Народився 03 січня 1991 року в м. Луцьку. З 1998 по 2007 роки навчався у Лищенській загальноосвітній школі. З 2007 по 2011 роки здобував спеціальність фельдшер у Луцькому медичному коледжі. Не одружений. Працював в охороні Північного ринку в м.Луцьк. Був активним учасником громадського життя села, брав участь у спортивних змаганнях та представляв команду з футболу села Лище. З серпня 2014 року був прийнятий добровольцем до батальйону „Світязь”. Загинув у серпні 2014 року в місті Іловайськ Донецької області під час участі в антитерористичній операції. Довгий час після ,,Іловайського котлаˮ вважався зниклим безвісти. Був похований, як невідомий солдат, і опізнаний за аналізом ДНК-експертизи. Поховання на батьківщині відбулось 27 грудня 2014 року у селі Боратин. Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ. Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно). |
|
Зелінський Василь Аркадійович 26 січня 1983 р. - 29 серпня 2014 р.
Народився 26 січня 1983 року в місті Луцьку та навчався у загальноосвітній школі № 23. Після закінчення школи служив у Збройних силах України. Надалі, працював на різних підприємствах міста Луцька. З 2004 року постійно проживав у селі Романів Луцького району. Був одружений, виховував двох діток – Юлію та Дмитра. Василь Аркадійович приймав активну участь у житті територіальної громади Романівської сільської ради, був членом футбольної команди, чому навчав і місцеву молодь. У червні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України у батальйон розвідки 51 ОМБ. Загинув в «Іловайському котлі» 29 серпня 2014 року та був похований у Запоріжжі, як невідомий солдат. Опізнали Василя за результатами ДНК-експертизи. 30 січня 2015 року тіло Героя доправили на Волинь та поховали на цвинтарі у селі Липини. Відповідно до Указу Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 за особисту мужність і високий професіоналізм виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ. Рішенням Волинської обласної ради від 10.09.2020 №31/3 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно). |
|
Писарук Сергій Миколайович 15 квітня 1986 р. – 4 вересня 2014 р.
Народився 15 квітня 1986 року в селі Піддубці Луцького району у сім’ї службовців. Навчався у Піддубцівській загальноосвітній школі, потім у ПТУ № 6 м. Луцька. Надалі працював автослюсарем на різних підприємствах. У 2013 році одружився і проживав у селі Піддубці. 6 грудня 2013 року у Сергія народився син Андрій. У березні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України у 51 ОМБ. Був учасником антитерористичної операції у Донецькій області. Загинув 4 вересня 2014 року на блок-посту у м. Дніпропетровськ. Його машина потрапила під обстріл, коли в останній день перед відпусткою вирішив відвезти товаришам по службі їжу. Похований 8 вересня 2014 року в селі Піддубці на сільському кладовищі поряд з Братською могилою героїв Другої світової війни. Відповідно до Указу Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі відзначено орденом ,,За мужністьˮ ІІІ ступеня (посмертно). Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ. Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно). |
|
Ковальчук Олександр Васильович 5 червня 1970 р. – 19 липня 2015 р.
Народився 05 червня 1970 року в м.Луцьк. З 1977 по 1987 навчався у Підгайцівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. З 1987 по 1992 рік навчався у Київському коледжі зв’язку по спеціальності спеціальності радіозвязок і радіомовлення. В 2002 році закінчив Київський інститут зв’язку України державної академії зв’язку О.С.Попова за напрямом підготовки ,,телекомунікаціїˮ .В 2003 році закінчив Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій і отримав повну вищу освіту за спеціальністю ,,телекомунікаційні системи та мережіˮ. Був одружений та мав двох дітей: сина та доньку. Працював у сфері зв’язку та телекомунікацій. 9 лютого 2015 року був призваний IV хвилею мобілізації курсантом до військової частини №4264. Причина смерті, яка настала в місті Чугуїв Харківської області, невідома. На даний момент військовою гарнізонною прокуратурою проводиться слідство. Рішенням сесії Луцької районної ради присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ. Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно). |
|
Тарнавський Олександр Віталійович 14 травня 1973 р. – 07 вересня 2015 р.
Народився у селі Липини Луцького району. Навчався у Липинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Після закінчення 9 класів вступив до ПТУ № 27 міста Берестечка, там і здобув спеціальність - тракторист. Працював слюсарем по ремонту водопровідних систем в Липинському ВЖКГ, де зарекомендував себе відповідальним працівником та хорошим колегою. 23 липня 2015 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Помер 7 вересня 2015 року під час навчання у військових зборах на Яворівському полігоні Львівської області та був похований на кладовищі села Липини. Олександру Тарнавському, відповідно до рішення сесії Луцької районної ради, присвоєно звання ,,Почесний громадянин Луцького району (посмертно)ˮ. Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно). |
|
Сорочук Микола Васильович 23 травня 1997 р. – 25 січня 2020 р.
Народився 23 травня 1997 р. в селі Чорниж Маневицького району Волинської області. З 2000 року проживав в селі Лище Луцького району. З 2003 по 2014 роки навчався в Лищенській загальноосвітній школі. Після її закінчення здобув професію зварювальникау Луцькому ВПУ будівництва та архітектури. Неодружений. 22 грудня 2015 року підписав перший контракт із ЗСУ. Служив снайпером у 8 ОГБШ, згодом у взводі вогневої підтримки, працював з АГС. Учасник боїв біля Попасної, Новозванівки, Красногорівки, Мар'їнки, Новотроїцького. В січні 2019 року, після повернення з фронту, влаштувався зварником на "Модерн-Експо" та вступив на заочну форму навчання в Академію рекреаційних технологій і права, на факультет правознавства. 16 грудня 2019 року уклав новий контракт із ЗСУ. Бійцеві 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади обірвала життя куля снайпера 22 січня 2020 року поблизу смт. Талаківка Донецької області. Похований 25 січня 2020 року на Алеї Слави Луцького міського цвинтаря в селі Гаразджа. «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі»УказомПрезидента України від 24 липня 2020 року №290/2020 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Рішенням Волинської обласної ради від 10.12.2020 №2/21 Присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно). |
|
Аршулік Віталій Леонідович 9 серпня 1976 р. – 21 березня 2022 р.
Народився 9 серпня 1976 року в с. Новокотів Луцького району Волинської області. Навчався в Романівській загальноосвітній школі І-ІІІ ст., яку закінчив в 1993 році. Після закінчення школи вступив до Луцького державного технічного університету, де здобув спеціальність інженера-будівельника у 1998 році. Неодружений. Після закінчення ВУЗу починав трудову діяльність в АПО «Мрія» с. Романів. Пізніше був призваний до лав української армії. Після служби в армії працював в приватному підприємстві «УКРБУДСЕРВІС» та товаристві з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ПРОМ-ІНВЕСТ». З 25 лютого 2022 року був призваний Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області. Призначений на посаду рядового гранатометника механізованого батальйону. Вірний військовій присязі загинув 21 березня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Первомайське Миколаївського району Миколаївської області. |
|
Корнійчук Микола Володимирович 15 липня 1998 р. – 18 березня 2022 р.
Народився 15 липня 1998 року в с. Романів Луцького району Волинської області. Навчався в Романівській загальноосвітній школі І-ІІІ ст., яку закінчив в 2016 році. Після закінчення школи вступив до Технічного фахового коледжу Луцького ЛНТУ, де здобув спеціальність слюсаря-ремонтника. Після навчання в коледжі працював трактористом в СТзОВ «Романів». Неодружений. Проживав з мамою та братом в селі Ботин. З 25 лютого 2022 року був призваний Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області. Призначений на посаду старшого солдата кулеметного взводу механізованого батальйону. Вірний військовій присязі загинув 18 березня 2022 року в результаті ворожого ракетного обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Миколаїв Миколаївської області. |
|
Кальчук Василь Володимирович 21 березня 1991 р. – 11 березня 2022 р.
Народився 21 березня 1991 року в с. Новокотів Луцького району Волинської області. Навчався в Затурцівській загальноосвітній школі – інтернаті, яку закінчив в 2005 році. Після закінчення школи вступив до Локачинського училища, де здобув спеціальність столяра. Після навчання в училищі працював укладальником підлогових покриттів в приватного підприємця. Проживав з мамою, сестрою та її сім’єю у селі Новокотів. З 25 лютого 2022 року був призваний Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області. Вірний військовій присязі загинув 11 березня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в Київській області. |
|
Приймак Віталій Вікторович 2 березня 1999 р. - 19 травня 2022 р.
Віталій Приймак народився і виріс в селі Липини, в 2014 році закінчив місцеву школу. Повну загальну середню освіту здобув у 2017 році в ДПТНЗ «Луцьке вище професійне училище» та отримав професію «Слюсар з ремонту автомобілів». Був призваний до ЗСУ 27 лютого 2022 року. В ході бойових дій на Донеччині військовослужбовець був важко поранений снайпером. Врятувати бійця медикам не вдалося. Серце Героя перестало битися 19 травня 2022 року. |
|
Литвинюк Руслан Анатолійович 18 листопада 1971 р. - 20 травня 2022 р.
Литвинюк Руслан Анатолійович народився 18 листопада 1971 року у селі Новокотів. Навчався у Романівській середній школі, пізніше – у Луцькому ПТУ №2, де здобув професію муляра, далі – 2 роки служби в армії. Працював будівельником. Разом із дружиною Вікторією виховали двох доньок, мав двох онуків. У 2014 році був мобілізований і півтора року воював у зоні АТО. 24 лютого 2022, коли розпочалась повномасштабна війна, був розприділений у 14-ту бригаду. Загинув під час виконання бойового завдання 20 травня 2022 року поблизу Бахмута на Донецькому напрямку. Герой до останнього був вірним присязі та воював заради цілісності України. Поховали військовослужбовця у рідному селі – на цвинтарі у селі Новокотів. Указом Президента України орденом “За мужність” ІІІ ступеня Литвинюк Руслана Анатолійовича нагороджено посмертно. |
|
Гаражджук Петро Васильович 7 листопада 1972 р. – 1 червня 2022 р.
Народився 7 листопада 1972. Житель села Вишнів. Закінчив Піддубцівську ЗОШ, згодом Колківське ВПУ. За професією був трактористом, працював у колгоспі, складальником на СП ТОВ «Модерн експо», останнє місце роботи – санітар у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня». Петро Гаражджук брав участь в АТО. 6 лютого 2022 року стрілець-санітар механізованого відділення механізованого взводу механізованого батальйону солдат Гаражджук Петро Васильович був призваний Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області, зарахований до списків особового складу частини. Вірний військовій присязі загинув 1 червня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області. Похований 7 червня 2022 року на місцевому кладовищі села Вишнів. У загиблого лишилися дружина, донька, онучка. |
|
Лавренчук Сергій Тарасович 5 січня 1991 - 25 серпня 2022
Народився 5 січня 1991 року у селі Звірів. Сергій Лавренчук закінчив місцеву школу. Навчався у Педагогічному коледжі м. Луцька, по закінченню якого отримав спеціальність вчителя інформатики та вступив до ВНУ ім. Лесі Українки. У 2016 році воїна мобілізовли для участі в АТО. По поверненню з АТО - працював заробітчанином у Польщі. Потому, як розпочалася повномасштабна війна, повернувся до Звірова та з 5 березня 2022 року був призваний на військову службу Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області. Сергія призначили на посаду артилериста розвідувального відділення розвідувального взводу. Вірний військовій присязі, старший солдат помер 25 серпня 2022 року в клінічній лікарні ім. Мечникова м. Дніпро від тяжкого кульового поранення в голову, отриманого 13.08.2022 р. біля с. Мар'янка під час захисту Батьківщини. |
|
Ротмістренко Артем Володимирович 4 травня 1986 - 14 вересня 2022
Ротмістренко Артем Володимирович народився 4 травня 1986р. у м. Харкові. Закінчив місцеву школу №140. Артем отримав вищу освіту в галузі комп'ютерних наук та інформаційних технологій на базі НТУ " Харківський політехнічний інститут". Працював програмістом за контрактом. З серпня 2015 року був мобілізований в АТО, де проходив службу до жовтня 2016. Двічі був нагороджений медалями: «За оборону промзони "Авдіївка" та «122 Окремий Аеромобільний Батальйон». У листопаді 2017 переїхав з сім'єю - мамою та старшим братом у Підгайці. Тут хлопець відвідував місцевий Свято-Михайлівський храм та настоятеля, військового капелана отця Івана, якого обрав собі за духовного наставника. Зі слів матері, Артем був довгожданою дитиною, адже різниця у віці з старшим братом у них 11 років. У дитинстві займався карате, писав вірші, був добрим, любив фантазувати. Ротмістренко Артем був мобілізований 21 березня 2022 року Луцьким РТЦК та СП Волинської області. 13 вересня в результаті мінометного обстрілу противника у бою за Батьківщину в районі населеного пункту Білогірка Херсонської області Артем отримав важкі поранення. 14 вересня 2022 р. воїн помер під час евакуації в ході надання медичної допомоги. Як повідомили військові, солдат виявив стійкість та мужність. Поховали захисника на місцевому кладовищі у Підгайцях. Хлопець не був одружений, у нього лишилася мати та старший брат. |
|
Герасюк Юрій Володимирович
Народився у с. Ст. Чорторійськ Маневицького р-ну. У 1988 році закінчив Романівську школу, проживав у селі Верхівка. Проходив строкову службу в армії на посаді радіотелеграфіста. З травня 2019 працював водієм у Підгайцівській сільській раді. У 2015-2016 рр. - учасник АТО. У 2022 - призваний Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області на посаду стрілець-санітар мотопіхотного взводу - солдат. Юрій Герасюк виконував бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, отримав важкі поранення. 28 вересня 2022 року у Селидівській центральній міській лікарні м. Селидове Донецької області від отриманих поранень загинув. Похований на кладовищі у селі Верхівка Луцького району. |
|
Демчинський Павло Віталійович 27 червня 1983 - 18 грудня 2022
Демчинський Павло Віталійович народився 27 червня 1983 року у м. Луцьку. У 2000 році закінчив Піддубцівську школу. Проходив строкову службу у ЗСУ. По завершенню служби навчався у Волинському державному училищі культури і мистецтв імені І.Ф.Стравінського. Працював як самозайнята особа у сфері будівництва. Проживав з родиною у селі Вишнів. У загиблого залишилось двоє дітей - донька й син. Павло був активним прихожанином Церкви Апостолів Петра і Павла с. Піддубці, де його батько - регент церковного хору. Найближчі друзі характеризують Павла як людину, на яку завжди можна було покластися - і в день і вночі, як вірного друга. Від початку повномасштабного вторгнення ворога - 26 лютого 2022 воїн був мобілізований Луцьким РТЦК та СП. Стрілець-санітар механізованої роти, старший солдат був вірний військовій присязі. Загинув герой 18 грудня 2022 в результаті важких поранень, отриманих внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, при здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України поблизу східної околиці міста Бахмут Донецької області. |
