«З майстер-класів хлопці виходять іншими людьми»: як у селі Підгайцівської громади відбувається глинотерапія для військових
У селі Липини Підгайцівської громади Луцького району гончар Віктор Дудко допомагає військовослужбовцям реабілітуватися за допомогою глинотерапії. Заняття відбуваються в приміщенні місцевого будинку культури, яке надають спеціально для проведення арттерапії.
Журналістка Район.Луцьк поспілкувалася з Віктором. Він розповідає, що ремеслом займається з 1994 року, батько привів його до гончарів навчатися, а надалі гончарство стало справжнім хобі.
«Займався глиною до 2000 року, а потім почав шукати себе й в іншому, проте не зміг повністю відкинути улюблене заняття. Якщо вже раз спробував – це на все життя», – ділиться ремісник.
Гончар розповідає, що хотів допомагати військовим, і не тільки тим, що на передовій, а й тим, хто вже тут. Так народилася ідея проводити арттерапію. Каже, що на заняття можуть приходити й сім’ї, і дітки, він радий бачити кожного. Таку діяльність почав із початку широкомасштабного вторгнення. Заняття триватимуть доки буде попит.
«Часто бувають хлопці, які мали поранення кінцівок. Робота з глиною допомагає їм розробити моторику рук», – каже Віктор Дудко.
На майстер-класи приїжджають як бійці, котрі проходять реабілітацію у медзакладах області, так і ті, хто перебуває на лікуванні після травм чи поранень.
Пацієнти гарно відгукуються про заняття.
«У мене залишилися лише позитивні враження від майстер-класу, як і у моїх друзів. Виготовив собі глечика та попільничку. Було цікаво, навіть хотів би спробувати і надалі займатися гончарством», – розповідає військовий Ярослав.
До гончара звернулася психологиня Марія Омельчук із військового госпіталю, так налагодили співпрацю та графік занять. Раніше на майстер-класи військових привозили волонтери.
«Глинотерапія – це дуже цікавий і дієвий вид арт-терапії для відновлення балансу і гармонії людини. Метою заняття є вивільнення внутрішніх негативних моментів, зняття стресу, напруги, тривоги. Окрім того, робота з глиною допомагає глибше зануритися у самопізнання, самоусвідомлення», – розповідає пані Марія.
Гончар Віктор Дудко ділиться, що часто буває на ярмарках в місті, і це хороший варіант для залучення на глинотерапію, Саме там часто підходять військові, дізнаються про можливість гончарства і згодом відвідують заняття.
«Бачу, що хлопцям подобається, бо те, якими вони приходять та ідуть – це дві різні людини. Дехто навіть кілька разів приходить на майстер-клас», – коментує чоловік.
Під час заняття хлопці виготовляю той виріб, який хочуть. Найчастіше це посуд: тарілки чи горнятка. Майстер випікає вироби у печі й віддає на згадку.
«Така терапія дозволяє відволіктися від усього, що відбувається довкола. Людина зосереджується на своїй роботі, на фізичних відчуттях, на глині, що тримає в руках, і впродовж часу виготовлення посуди відключається від проблем. Саме тому хлопцям це так подобається. Можливість перемкнути увагу дуже важлива», – каже Віктор Дудко.
Додатково гончар проводить платні заняття і для дітей, виручені гроші віддає на підтримку ЗСУ. Каже, що майже щотижня приїжджає група дітей з луцьких шкіл.