Підгайцівська громада на Волині прихистила більш як дві тисячі переселенців
Одразу після початку повномасштабного вторгнення військ РФ Підгайцівська громада в Луцькому районі на Волині виділила кошти з місцевого бюджету, аби прийняти якомога більше переселенців і забезпечити їх комфортними умовами проживання.
Як розповідає проєкт “Пліч-о-пліч”, ця ОТГ, що має власне населення більше 24 тисяч осіб, загалом прийняла більше двох тисяч вимушених переселенців.
“Місцева громада дуже активно відгукнулася на допомогу нашим землякам, яким довелося втікати від війни. Багато родин прихистили переселенців у себе вдома. Понад 1000 людей отримали прихисток у наших дошкільних закладах — двох дитячих садочках. Один із них ще навіть не був уведений в експлуатацію, тож ми швидко доробили ремонт, під’єднали комунікації та заселили людей”, — каже Жанна Скороход, начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської громади.
Було придбано всю необхідну побутову техніку: холодильники, пральні машини, комп’ютерну техніку, зробили доступ до інтернету. Крім того, всіх людей забезпечили триразовим харчуванням. Також у закладах працював персонал, який допомагав переселенцям у будь-яких питаннях, — медична сестра, вихователі, працівники кухні.
“Дуже багато було сімей із дітьми, тож ми розуміли важливість навчального процесу. Тому забезпечили його дітям — і дошкільнятам, і школярам”, — каже пані Жанна.
Серед сімей, які знайшли прихисток у Підгайцівській громаді, були дві родини з Чернігівщини, із села Ягідне. Це село перебувало в окупації ворожих військ. У тамтешній школі росіяни облаштували свою позицію, а людей тримали практично в заручниках у підвалі.
“Близько місяця 300 людей, серед яких було 70 дітей, виживали в нелюдських умовах у цьому підвалі. Наймолодшому було три місяці, найстаршому — 93 роки. До звільнення дожили не всі, близько десяти людей померли від нестачі повітря, їжі, ліків. Мертві лежали разом із живими. Наші люди пережили страшні страждання і ще досі продовжують у них жити. Семирічний хлопець, який разом із мамою приїхав до нас із Ягідного, при будь-яких гучних звуках падав на підлогу та закривав руками голову”, — розповідає Любов Сапига, директорка дитячого садочка “Сонечко” в селі Підгайці.
“Ми раді, що умови проживання та наше тепле ставлення допомагають цим людям хоч трошки відійти від тих жахів, які їм довелося пережити. Так, це велика біда, але українці показали, що сьогодні ми гуртуймося як ніколи. Особисте відходить на другий план, а на перший стає наше спільне — Україна. Згуртувалися всі — і схід, і захід, і волонтери, і ЗСУ, і всі ми робимо максимум для нашої спільної перемоги”, — каже Жанна Скороход.
Інформація з сайту "Нованарня"
