У Новокотові провели в останню путь односельця, який загинув на Донеччині. ФОТО
Підгайцівська громада попрощалася із загиблим у російсько-українській війні односельцем, уродженцем села Новокотів Русланом Литвинюком, який у віці 51 року загинув під час виконання бойового завдання 20 травня 2022 року.
Брат загиблого Героя, Віктор Литвинюк розповідає, що Руслану за три місяці війни довелось звільняти Київщину, виконувати бойові задачі під Миколаєвом та Харковом, а загинув він поблизу Бахмута на Донеччині.
Це була його друга ротація. У 2014 році він був мобілізований і півтора року воював у зоні АТО. 24 лютого 2022, коли розпочалась повномасштабна війна, він дочекався дружину з роботи, попрощався і вирушив боронити державу. Руслан планував їхати на північ України, у місце дислокації танкової бригади, де служив раніше, але вона вже брала участь в активних боях, тому його направили у 14-ту бригаду.
Побратими розповіли, як ціною свого життя, Руслан врятував їхні. Коли після обстрілу колони танків серйозні травми отримав їхній командир, Руслан вирішив лишитись з ним та дочекатись допомоги медиків. Хлопцям же наказав відійти на безпечну відстань. За якийсь час, гради знову обстріляли позиції. Ні командир, ні Руслан, не вижили…
На Волині останній шлях воїна проклали від оселі у Луцьку, де його на колінах зустрічали друзі, колеги, рідні та знайомі, до села Звірів, де його відспівали у Церкві Воскресіння Господнього. Після панахиди та спільної молитви за душу померлого героя України та усіх військовослужбовців, які загинули під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність України, жалобна процесія попрямувала до батьківської хати, а після цього рушили на цвинтар у селі Новокотів.
Чимало мешканців громади прийшли провести Героя в останню путь, серед них – рідні, друзі, представники влади, односельці, побратими та небайдужі люди. Супроводжував жалобну ходу військовий оркестр та нацгвардійці, які приїхали вшанувати пам'ять побратима. Поховали Героя у рідному селі.
Довідково. Руслан Анатолійович Литвинюк народився 18 листопада 1971 року у селі Новокотів. Навчався у Романівській середній школі, пізніше – у Луцькому ПТУ№2, де здобув професію муляра, далі – 2 роки служби в армії. Працював будівельником. Разом із дружиною Вікторією виховали двох доньок, мав двох онуків.
Підгайцівська сільська рада та колектив сільської ради розділяє біль втрати із рідними та близькими Руслана Литвинюка. Світла пам'ять та шана Герою!
