Підгайцівська громада

Волинська область, Луцький район

Вишиванка, якій понад 100 років

Дата: 21.05.2020 15:07
Кількість переглядів: 183

Вишиванка має давню історію. Давньогрецький історик Геродот стверджував, що вишивка прикрашала одяг скифів, які тривалий час мешкали на території України. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VI століттям, при дослідження показали ідентичність з вишивкою українського народного костюма XVIII-XIX століть.

А от начальник відділу соціального захисту, у справах дітей, сім та молоді Підгайцівської сільської ради Наталія Матвіюк у День вишиванки прийшла в вишитій сорочці, якій – понад 100 років.

«Одного разу, вкотре обговорюючи звичаї та обряди нашої родини, моя покійна бабуся Мельник (в дівоцтві – Білан) Софія Миронівна перекладала клуночок, який готувала на смерть, та давала вказівки – що, куди і як покласти в труну, - розповідає історію вишиванки пані Наталія. – І ось серед усього цього ми з сестрою побачили вишиті сорочки, яким було дуже багато років. Бабуся отримала їх від своєї матері Білан (в дівоцтві – Краєва) Катерини. Родом вони з невеличкого села  Студенець, що на Канівщині. Чарівні візерунки, кропітке та якісне ручне шиття нас заворожили. З того часу думка про те, що така неймовірна памятка нашого роду може колись просто зникнути назавжди не давала нам з сестрою спокою».

На фото: бабуся Софія Миронівна Мельник з донькою Ніною та онучкою Наталею.

Дівчата не хотіли, щоб вишиванка, разом з душею бабусі, відлетіла у засвіти, коли Господь покличе її до себе. «Якось ми таки наважилися на розмову з тією, хто виняньчив і любив безмежно, - продовжує розповідати Наталія Матвіюк. – Вкотре прийшли до бабусі і чуємо ці розмови про смерть і таке інше. А ми до неї: «Бабуся, дуже тебе любимо і просимо: не дай зникнути реліквії твого роду (який за словами старенької походив із знатного дворянського), залиш нам у спадок твої вишиванки. Це така краса і такий оберіг, який завжди нагадуватиме про тебе…».

Жінка довго мовчала і про щось думала. Сестрам не терпілося дізнатися про її рішення. Вони знали, що бабуся – вчитель з великим стажем (приїхала працювати за розподілом з Канівщини на Волинь у село Четвертня Маневицького району) - теж думає про це.

«Вишиванки бабуся нам все ж подарувала. Щоразу, вдягаючи цю вишиту сорочку, я згадую її. Люблю і пам’ятаю», - ось так старовинна реліквія роду збереглася до наших днів і сьогодні продовжує дивувати своєю красою і неповторністю.  

На фото: ще одна старовинна вишиванка від покійної бабусі.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь