Підгайцівська громада

Волинська область, Луцький район

Іловайська трагедія: вони не повернулися з пекла

Дата: 27.08.2019 11:48
Кількість переглядів: 235

10 серпня 2014 року розпочалася одна з найкривавіших сторінок в історії незалежної України – запеклі бої за Іловайськ, або, як їх потім охрестили, Іловайський котел. Українські військові зуміли вийти звідти тільки 29 серпня з величезними втратами. Підгайцівська ОТГ має в цій трагедії свій рахунок. Згадаймо сьогодні  наших полеглих героїв.

ІЩУК Володимир Степанович. Народився в Локачинському районі, але доля закинула його сім’ю в село Підгайці Луцького району.  Тут закінчив школу. Був одружений, мав сина й доньку.

У серпні 2014 року пішов добровольцем у роту патрульної служби міліції особливого  призначення  «Світязь».  14 серпня, саме в свій тридцятий день народження, прибув в зону АТО. Володимир був поранений під час артилерійського обстрілу бойовиками міста  Іловайськ. Внутрішня кровотеча вимагала негайного хірургічного втручання. Але евакуювати вчасно не було змоги. 26 серпня душа рядового  «Світязю» Володимира Іщука відлетіла у засвіти. Похований 1 вересня 2014 року в селі Підгайці.   

СТОЛЯРЧУК  Мирослав Станіславович – корінний підгайчанин. Закінчив місцеву школу. Був одружений, виховував двох доньок.

Призваний як доброволець 4 серпня 2014 року. Був міліціонером взводу №1 роти патрульної служби міліції особливого  призначення «Світязь». Одним  із перших вступив до лав цього міліцейського підрозділу.

З  13 серпня перебував в зоні АТО, мав позивний Мирон.

37-річний Мирослав загинув під час виходу з оточення «зеленим коридором» під Іловайськом. Востаннє дзвонив дружині 28 серпня, потому півроку вважався зниклим безвісти. Був помилково упізнаний родиною іншого воїна та похований на території Вінницької області. Аналіз ДНК підтвердив помилку. Перепохований у 2015 році в селі Підгайці.

СИВИЙ Олександр Анатолійович -  випускник Лищенської загальноосвітньої школи. У Луцькому  базовому  медичному коледжі здобув спеціальність «Лікувальна справа».

У зону  АТО пішов добровольцем 23-літнім. Служив фельдшером медичного  пункту роти патрульної служби  міліції особливого призначення «Світязь». Олександр, який  мав позивний Док, загинув 29 серпня під час виходу з оточення «зеленим коридором» під Іловайськом. Востаннє його бачили саме цього дня поблизу с. Нова Катеринівка. Довгий час вважався  зниклим безвісти. У вересні був похований у місті Запоріжжя як невпізнаний солдат. Упізнаний згодом за аналізом ДНК-експертизи.

Олександр Сивий не встиг одружитися. Тож його весільний коровай ділили  на кладовище в Боратині, де батьки перепоховали сина. 

Усіх трьох наших земляків посмертно було нагороджено  орденом «За мужність» III ступеня та присвоєно їм звання «Почесний громадянин Луцького  району».

Загиблим захисникам  України Володимиру Іщуку та Мирославу Столярчуку в рідному селі Підгайці встановлена меморіальна дошка. На холодному граніті «повернувся» в стіни Лищенської школи її колишній учень Сашко Сивий.

Підгайці загалом у війні на Сході втратили найбільше своїх синів з-поміж населених пунктів Луцького району. 19 липня 2015 року на військовому полігоні в Ізюмському  районі Харківської області загинув 45-річний підгайчанин КОВАЛЬЧУК Олександр Васильович. 9 лютого 2015 року він був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив електриком медичної роти 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Був учасником АТО. Без батька залишилися син та донька.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯМ! МИ МАЄМО БУТИ ГІДНИМИ ЇХНЬОГО ПОДВИГУ.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора