Підгайцівська громада попрощалася із загиблим Героєм Олегом Мазяром
20 липня Підгайцівська громада схилила голови у глибокій скорботі, проводжаючи в останню земну дорогу нашого Захисника — солдата Мазяра Олега Миколайовича (15.06.2000 – 03.05.2024).
З травня 2024 року воїн вважався зниклим безвісти після виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Архангельське Покровського району Донецької області. На превеликий жаль, за результатами експертизи ДНК факт загибелі Героя підтвердився...
Олег народився 15 червня 2000 року. Навчався у ліцеї №4 м. Ківерці, згодом здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва у Клеванському професійному ліцеї. До повномасштабного вторгнення працював оператором складу на пошті. На захист України став свідомо, підписавши контракт у травні 2023 року. У Героя залишилися мама, тато та дві сестри.
Велелюдно та з невимовним болем зустрічали воїна біля рідної домівки у селі Діброва. Люди ставали на коліна, тримали синьо-жовті стяги, а шлях скорботного кортежу встеляли живими квітами. Біля хати відбулося щемливе прощання та спільна молитва.
Далі піша скорботна хода прямувала до місцевого храму преподобного Серафима Саровського, де священнослужителі звершили чин похорону.
Вічний спочинок Захисник знайшов на міському кладовищі у м. Ківерці. З усіма військовими почестями, під звуки Державного Гімну України та залпи військового салюту, Олега Мазяра віддали землі.
Віддати останню шану своєму воїну приїхали його бойові побратими та командир. Навіть зазнавши важкого поранення, командир вважав своїм святим обов'язком особисто провести в останню путь бійця. Це приклад справжнього воїнського гарту, незламності та нерозривної фронтової вірності, яку не здатні розірвати жодні випробування.
Висловлюємо найщиріші співчуття батькам, сестрам, рідним, побратимам та усім, хто знав і любив Олега. Жодні слова не зможуть тамувати біль цієї втрати.
Низький уклін, вічна пам’ять, шана і слава Герою!
